Модуль 8

Модуль 8. Поняття про геосервіси.

Поняття про геосервіси. Робота в геосервісах і телекомунікаційні проекти.

Геоінформаційні системи (географічна інформаційна система, ГІС)

ГІС включають в себе можливості баз даних, графічних редакторів і аналітичних засобів і застосовуються в картографії, геології, метеорології, землеустрої, екології, муніципальному управлінні, транспорті, економіці, обороні.

Як використовувати в педагогічній практиці

1. Як джерело карт і зображень місцевості при вивченні географії, історії, краєзнавства, іноземних мов

2. Як платформа для вирішення дослідницьких завдань з різних предметів, пов'язаних з обчисленнями відстаней, підбором найкоротшого шляху, порівнянням особливостей різних місцевостей і т.п.

3. Як платформа для креативної діяльності з моделювання нового вигляду місцевостей з нанесенням власних зображень будинків, ландшафтних об'єктів.

4. Як платформу для проведення мережевих проектів (вебквестів), пов'язаних із вгадуванням і пошуком різних географічних пунктів Землі

Адреси сайтів

http://maps.google.com - (гугл мэпс) Карти гугл

http://wikimapia.org - (викимапия) Карти гугл + ВікіВікі

http://earth.google.com - (гугл ерс) Об’ємна модель Землі гугл

http://panoramio.ru – фотосервис з  можливістю приєднання до цифрових карт.

Детальніше про соціальні Геосервіс

Найбільш відомі і поширені географічні сервіси надаються групою google.

Google Maps (Гугл Мепс) - збірна назва для додатків, побудованих на основі безкоштовного картографічного сервісу та технології, що надаються компанією Google за адресою http://maps.google.com.

Сервіс представляє собою карту і супутникові знімки всього світу (а також Місяця і Марса). З сервісом інтегрований бізнес-довідник і карта автомобільних доріг, з пошуком маршрутів, що охоплює США, Канаду, Японію, Гонконг, Китай, Великобританію, Ірландію (тільки центри міст) і деякі райони Європи.

Ще один популярний Геосервіс WikiMapia - проект, який об'єднує інформацію Google Maps з технологією ВікіВікі. Заснований Олександром Корякін і Євгеном Савельєвим 24 травня 2006. Метою його є опис всієї Землі.

Переглядаючи карту WikiMapia, користувач бачить об'єкти, обмежені рамками, і може отримати текстовий опис для кожного. Редагування текстів і виділення нових ділянок карти доступно будь-якому відвідувачу сайту. Об'єкти також позначаються тегами, в режимі пошуку з'являються лише ті з них, в описі яких присутній даний тег. Шар позначок Wikimapia можна підключити до програми Google Earth.

Додаток Google Earth - окрема програма, яку можна безкоштовно завантажити з сайту http://earth.google.com  і використовувати тривимірну модель Земної кулі на локальному комп'ютері. За умови постійного підключення комп'ютера до Інтернету програма надає більше можливостей для роботи з моделлю.

Як і Google Maps, програма Google Earth дозволяє переглядати знімки земної поверхні, збільшувати і зменшувати масштаб і будувати маршрути пересування.Її перевагою є тривимірне відображення земної поверхні (з урахуванням рельєфу), можливість спостереження під довільним кутом (а не тільки прямовисно зверху), поступове уточнення зображення під час завантаження більш детальних фотознімків (немає необхідності чекати перед «білими плямами», як в Google Maps) , можливість плавної зміни масштабу (а не просто вибору з декількох наперед визначених значень).

Одним з найбільш простих сайтів, з якого можна починати перше знайомство з Геосервіс, є комбінований сервіс Панорама (http://panoramio.ru). Він поєднує можливість зберігання фотографій і прив'язки їх до певної точці місцевості, а також можливість здійснювати пошук географічних об'єктів з використанням сервісу Гугл Мепс.

Географічні сервіси

   Карти Google http://maps.google.com/maps

Карти -Google Maps  це веб-сервіс, що дозволяє за допомогою звичайного браузера шукати і переглядати карти земної поверхні. При цьому пропонується вибрати одну з трьох можливих картографічних основ (карта, супутник,ландшафт).

Цей сервіс дозволяє створювати власні карти у вигляді шару міток полігонів і кривих, що відображаються над однією з обраних основ. Вибрати засоби  можна в лівій верхній частині карти - див. наступний малюнок:

При додаванні на карту мітки програма пропонує дати назву мітки і описати точку, до якої це місце належить.

Модуль 7

Модуль 7

Сьогодні ми працювали з  сервісом Picasa. 
Завантажували та редагували  фотографії, створювали  веб-альбоми. Переглядали   альбоми Picasa на власному комп’ютері. Редагували зображення

Модуль 6

Сучасні мережні офісні засоби дозволяють спільно планувати діяльність і створювати розклад діяльності, у якому враховуються плани інших людей і цілих груп.

У календарі Google існують можливості для об'єднання найрізноманітніших календарів.Перш за все, потрібно пам'ятати, що календарів у цій системі може і повинно бути багато. У кожному календарі можна планувати заходи, пов'язані з певною сфероюдіяльності.

Якщо ви зайшли в свій Gmail-акаунт, то «Календар» доступний вам за посиланням у верхній лівій частині екрана.

Створити новий календар можна використовуючи кнопку «Додати». На наступному малюнку показані можливості по створенню нового і додаванню вже існуючих, іноді створених іншими людьми, календарів.

Співробітництво при використанні календарів Google

Всі календарі, які створює автор, доступні йому для редагування і спостереження. Він може додати до кожного календарем опис і визначити рівень доступу. Відкриті календарі відкриті не тільки для свого господаря, але і для читачів. Такі календарі зручно використовувати для організації спільної роботи групи. Крім того, можна відкривати доступ до календаря тільки одному або декільком друзям - користувачам Gmail.

Ви створите 2 календаря: один стосуватиметься вашого класного колективу, інший – дистанційного навчання та спільної діяльності.

Продумайте зміст заповнення календарів подіями, важливими датами.

Спільний календар важливих подій нашої спільноти – творчих вчителів, які використовують інформаційно-комунікаційні технології, працюють за програмами освітніх ініціатив Intel.

Вкажіть, наприклад, дату виховних заходів, екскурсій, запланованих проектів, що Ви збираєтесь реалізувати (чи розпочати роботу над ними) та інших важливих подій. Добре було, щоб Ви обрали час онлай-зустрічей учасників цього дистанційного курсу після завершення навчання для обміну новими здобутками, цікавими повідомленнями один одному.

Модуль5

 Сьогодні працюємо на .
Можливості для творчої роботи необмежені! Створили свій  сайт. Налаштували, створили сторінки, наповнили інформацією.
  Познайомилися з елементами ефективного пошуку інформації.

Модуль 4

Основні теоретичні відомості.

Інтернет— глобальна (всесвітня) множина незалежнихкомп'ютерних мереж, з'єднаних між собою для обміну інформацією по стандартних відкритих протоколах. Вона використовується для електронногозв'язкута обмінуінформацією. Всі послуги мережі Internet можна умовно поділити на дві категорії: обмін інформацією між абонентами мережі і використання баз даних мережі.

Практично всі послуги мережі побудовані на принципі клієнт-сервер. Серверому мережі Internet називається комп'ютер спроможний надавати клієнтам (у міру приходу від них запитів) деякі мережні послуги. Взаємодія клієнт-сервер будується звичайно в такий спосіб. По приході запитів від клієнтів сервер запускає різноманітні програми надання мережних послуг. В міру виконання запущених програм сервер відповідає на запити клієнтів. Все програмне забезпечення мережі також можна поділити на клієнтське і серверне. При цьому програмне забезпечення серверу займається наданням мережних послуг, a клієнтське програмне забезпечення забезпечує передачу запитів серверу й одержання відповідей від нього.

Соціальні сервіси— мережеве програмне забезпечення для підтримки групової взаємодії.

Веб 2.0 – друге покоління мережевих сервісів Інтернету. На відміну від першого покоління сервісів Веб 2.0 дозволяє користувачам спільно діяти - обмінюватися інформацією, зберігати посилання та мультимедійні документи, створювати та редагувати публікації, тобто відбувається налагодження соціальної взаємодії. Тому технології Веб 2.0 ще називають соціальними сервісами Інтернету.

На схемі 1 показано мапу Веб 2.0, яка ілюструє основні ідеї та принципи Веб 2.0.

Соціальні пошукові системи – системи, які дозволяють користувачам самим визначати в якому напрямку вести пошук, які сайти переглядати насамперед, на які слова звертати першочергову увагу і яким чином представляти знайдені результати.

Пошук можна адаптувати до певної тематики та співтовариства.

Засоби для збереження закладок - засоби для збереження посилань на веб-сторінки, які Ви регулярно відвідуєте

На відміну від традиційних методів збереження закладок, нові соціальні сервіси дозволяють:

· Додавати посилання з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет

· Посилання будуть доступні з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет

· Позначати кожну закладку одним або кількома тегами ( мітками-категоріями).

Засоби збереження закладок відносяться до так званих народних класифікаторів.

Соціальні сервіси збереження мультимедійних ресурсів – сервіси мережі Інтернет, які дозволяють безкоштовно зберігати, класифікувати, обмінюватися цифровими фотографіями, аудіо- і відеозаписами, текстовими файлами, презентаціями, а також організовувати обговорення контенту.

Мережеві щоденники (блоги) - сервіс Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві вести записи з довільної тематики. За аналогією з особистими щоденниками блоги називають мережними щоденниками.

ВікіВікі (WikiWiki) – соціальний сервіс, що дозволяє будь-якому користувачеві редагувати текст сайту (писати, вносити зміни, видаляти, створювати посилання на нові статті).

Різні варіанти програмного забезпечення Вікі дозволяють завантажувати на сайти зображення, файли, що містять текстову інформацію, відеофрагменти, звукові файли і т.д.

Карти знань (англ. Mind map) — спосіб зображення процесу загального мислення за допомогою схем. У російських перекладах термін може звучати по-різному — карти розуму, карти пам'яті, інтелект- карти, майнд-мэпи.

Соціальні геосервіси – сервіси мережі Інтернет, які дозволяють з досить високою точністю знаходити, відзначати, коментувати, доповнювати фотографіями різні об'єкти на карті Землі. Використовуються реальні дані, отримані за допомогою навколоземних супутників.

Модуль 3

Блог (також блоґ, англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») — це веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості.

Блогерами називають людей, які є авторами блогів. Сукупність усіх блогів в Інтернеті створює блогосферу. Популярність блогосфери обумовлена насамперед можливістю використання таких недоступних раніше інструментів, як RSS, trackback та ін. За версією газети «Вашингтон профайл» (англ. Washington Profile), першим блогом вважають сторінку Тіма Бернса-Лі, де він, починаючи з 1992 року, публікував новини. Широке використання блогів розпочалося з 1996 року. У серпні 1999 року комп'ютерна компанія «Pyra Labs» із Сан-Франциско відкрила сайт Blogger. Це була перша безкоштовна блогова служба. Згодом Blogger був викуплений компанією Google.

Типова анатомія блога

Вміст блога можна уявляти собі як стрічку, на якій в хронологічному порядку згідно з датами їхньої публікації блогером йдуть дописи, так звані пости, один за одним. Оскільки з часом у блозі накопичується багато постів, зазвичай, ця стрічка займає кілька веб-сторінок, так що найновіший пост займає верхню частину першої сторінки, і чим давніше, тим нижче від нього містяться попередні пости, скажімо всі пости за останній тиждень, друга сторінка тоді присвячена постам за тиждень до того, третя сторінка ще давнішим, і так далі. Як правило сторінки блога також містять посилання на архів блогу, тобто на попередні пости згруповані по місяцях і роках. Отже навігація блога в хронологічному порядку є дуже легкою.

Окрім того у багатьох системах блогування можливо призначати категорії постам. Ці категорії відбивають тематику постів, як наприклад, «програмування», «поетика», «сімейні справи» і таке подібне. Тоді відвідувачі блога, які цікавляться думками блогера щодо програмування можуть за посиланням на цю категорію перейти до всіх існуючих постів автора, присвячених цьому предмету.

Типово окремий пост у блозі має заголовок, дату публікації, власне, зміст, який складається з гіпертексту (думки автора, цитати, тощо), посилань на інші сайти та блоги в Інтернеті, інколи зображень чи навіть відео. Також пост містить коментарі до нього залишені відвідувачами та просту веб-форму, за допомогою якої, вони долучають ці коментарі.

Модуль 2. Створення спільних документів

Принципи колективної роботи в Web 2.0-сумісному середовищі. Документи Google. Організація співпраці через створення спільних документів. Проведення опитування через електронні таблиці, форми. Створення документів, таблиць, форм. Спільне редагування. Обговорення. Надання спільного доступу та публікація документів в Інтернеті.

Модуль 1

Електронна пошта — типовий сервіс відкладеного зчитування (off-line). Після відправлення повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свій комп'ютер через деякий період часу, і знайомиться з ним, коли йому буде зручно. Електронна пошта схожа на звичайну пошту. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. За аналогією зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо. Як і у звичайному листі можна поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку. Отже, електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання не текстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, не інтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший. Загалом в залежності від розміру листа та швидкості каналу зв'язку доставка електронного листа триває в середньому від кількох секунд до кількох хвилин. Щоправда, можуть бути затримки через збої в поштових серверах.